Коронавірус і діти

 

Кілька днів тому в журналі Pediatrics Американської академії педіатрії було опубліковано дослідження про перебіг коронавірусу у дітей. Поки це найбільше дослідження дитячого COVID-19.

Досліджували випадки хвороби 2143 дітей – всіх які захворіли в Китаї по 8.02 (за 3 тижні від першого діагнозу встановленого дитині). З них 731 лабараторно підтверджені випадки і 1412 поставлені клінічно. Переважна більшість мали безсимптомний, легкий перебіг або середньої тяжкості. Найчастіше діагноз дітям встановлювався на 2-3й день хвороби. (Хоча найдовша діагностика зайняла 42 дні.)

Діти з легким перебігом мали симптоми подібні до звичайного ГРВІ: лихоманку, втомлюваність, біль в м’язах, кашель, нежить, біль в горлі, чхання.

Іноді лихоманки не було. А іноді були симптоми тільки з боку шлунково кишкового тракту: діарея, нудота блювання.

Випадки середньої тяжкості з пневмонією супроводжувались частим підвищенням температури та сухим кашлем, потім кашель ставав вологим. Міг бути візинг, але не було ознак вираженої гіпоксії, таких як задишка. В легенях лікарі вислуховували сухі та вологі хрипи.

Сюди ж віднесли тих, у кого перебіг був безсимптомний, але при цьому КТ показувало некритичне пошкодження легень.

Для важкого перебігу характерна була рання поява респіраторних симптомів, жару та кашлю, інколи діареї. Хвороба зазвичай прогресувала тиждень і після цього з’являється задишка та ціаноз (посиніння). Сатурація (насиченість крові киснем, нормі від 95) менше 92% та інші прояви кисневого голодування.

Критичні пацієнти: діти швидко прогресували до гострого респіраторного дистрес синдрому чи зупинки дихання. Також міг бути шок, враження мозку, враження чи зупинка серця, проблеми з згортуванням крові чи гостре ураження нирок. Дисфункції органів були загрозливими для життя.

Серед всіх випадків: 4,4% дітей мали безсимптомний перебіг, 50.9% легкий, 38.8% середньої тяжкості. (94.1% всього) 5.2% важкі випадки; 0.6 % критичні.

Серед лабораторно підтверджених випадків: 12.9% безсимптомні, 43.1% легкі, 41.0% середньої тяжкості, 2.5% важкі, 0.4% критичні.

Важких та критичних випадків було значно більше в категорії клінічних діагнозів: всього за досліджуваний період серед дітей було 13 випадків критичних (3 серед підтверджених) та 112 важких випадків (18 серед підтверджених).

В залежності від віку дітей, вірогідність важкого перебігу була така: діти до року – 10.6%; 1-5 років – 7.3 %; 6-10 років – 4.2%; 11-15 років – 4.1%; 16-18 років – 3 %; один 14 річний хлопчик помер.

Чому немовлята і молодші діти переносять вірус важче, а старші діти легше – потребує подальшого дослідження. Не зважаючи на досить високі цифри, важкий і критичний перебіг у дітей був значно рідший, ніж у дорослих (5.9% у дітей, 18.5% у дорослих).

Автори розглядають кілька варіантів, чому у дітей перебіг хвороби легший:
☑️Один з них – що вірус використовує ангіотензинперетворюючий фермент (ACE2) для входу в клітину. ( До речі, інші дослідження це вже підтверджують.) Його кількість досить низка в дитячому віці у порівнянні з людьми старшого, а особливо – похилого віку.
☑️Діти частіше хворіють і можуть мати вищі титри антитіл, ніж дорослі.
☑️Дитяча імунна система ще розвивається і може реагувати на патогени не так, як доросла.

Джерело: сторінка лікарки педіатра Анастасія Бикова-Шелевицька