Головне меню

Службова інформація

Форма авторизації









Головна сторінка -> Головна сторінка -> Оголошення -> Ліки


Ліки Друк
Рейтинг: / 0
НайгіршеНайкраще 
Головна сторінка - Оголошення
П'ятниця, 21 липня 2017, 12:52

Які ліки пацієнт може отримати безкоштовно за програмою «Доступні ліки», а за які потрібно доплачувати?

 

  • Реєстр оптово-відпускних цін визначає максимальну ціну препарату, який може взяти участь в урядовій програмі «Доступні ліки».

  • Держава компенсує вартість найдешевшого лікарського засобу, який подав заявку на участь в програмі «Доступні ліки». Тобто, такий препарат пацієнт матиме змогу отримати безкоштовно.

  • Дорожчий препарат, ціна на який не перевищує граничну референтну, пацієнт може отримати, доплативши різницю між мінімальною ціною та роздрібною ціною обраного препарату.

  • Ліки, ціна на які перевищує референтну ціну в 5 сусідніх країнах, не підпадають під програму відшкодування.



Чи може пацієнт отримати безкоштовні ліки без рецепта?

Уряд не буде обмежувати вільний ринок ліків. Якщо пацієнт бажає придбати випробувані ним ліки, не маючи рецепта від свого лікаря, – він може це зробити у будь-якій аптеці.

Проте у такому випадку аптека не матиме підстав для того, щоб відпустити даний лікарський засіб безкоштовно або зі знижкою.



Як працює механізм відшкодування вартості ліків (реімбурсації)?

Механізм відшкодування вартості ліків успішно діє в багатьох країнах світу та передбачає забезпечення пацієнтів безкоштовними ліками або значною знижкою на препарати.



В Україні відшкодування вартості ліків визначає Національний перелік основних лікарських засобів у 2017 році. У його склад входять рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я 21 міжнародна непатентована назва (МНН або діюча речовина) для лікування серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми та діабету ІІ типу:


СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ:

Аміодарон (Amiodarone)

Амлодипін (Amlodipine)

Атенолол (Atenolol)

Верапаміл (Verapamil)

Гідрохлортіазид (Hydrochlorothiazide)

Спіронолактон (Spironolactone)

Фуросемід (Furosemide)

Дигоксин (Digoxin)

Еналаприл (Enalapril)

Ізосорбіду динітрат (Isosorbide dinitrate)

Карведілол (Carvedilol)

Клопідогрель (Clopidogrel)

Метопролол (Metoprolol)

Нітрогліцерин (Glyceryl trinitrate)

Симвастатин (Simvastatin)

Бісопролол (Bisoprolol)

БРОНХІАЛЬНА АСТМА:

Беклометазон (Beclometasone)

Будесонід (Budesonide)

Сальбутамол (Salbutamol)

ДІАБЕТ ІІ ТИПУ:

Метформін (Metformin)

Гліклазид (Gliclazide)



Фінансування для запровадження повного / часткового відшкодування вартості лікарських засобів має забезпечуватися за рахунок субвенції з державного бюджету / коштів місцевого бюджету.



Де пацієнт може обміняти рецепт на ліки?

Це може бути будь-яка аптека, що підписала договір з місцевим органом влади.



Шукайте аптеки з такою позначкою:

Screenshot_5

 

Що робити, якщо в аптеці закінчились безкоштовні ліки, або ті, що відшкодовуються?

 

1. Пацієнт може зачекати, поки ліки надійдуть в аптеку.

2. Пацієнт може звернутись в іншу аптеку.

3. Пацієнт може обрати іншу торгову марку та доплатити різницю.



Відповідно до Типового договору розпорядники бюджетних коштів зообов’язані відшкодовувати аптечним закладам витрати, понесені у зв’язку з відпуском ліків, у 5-денний термін після отримання звіту про відпущені лікарські засоби, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню, а також забезпечувати аптеки інформаційними матеріалами щодо програми відшкодування вартості препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, бронхіальної астми з метою їх розміщення в аптечному закладі.

 

До обов’язків розпорядників бюджетних кош­тів також віднесено забезпечення постійного моніторингу використання коштів, отриманих з державного бюджету на виконання програми реімбурсації, та за результатами моніторингу з метою оптимізації програми реімбурсації подання МОЗ України пропозицій щодо раціонального використання коштів, їх перерозподілу.

 

У свою чергу, до обов’язків аптечних закладів належатиме забезпечення відпуску лікарських засобів, що підлягають повному або частковому відшкодуванню, за рецептами лікарів закладів охорони здоров’я та забезпечення роздрібної ціни на ліки, що залучені до програми реімбурсації, не вищої ніж визначена в Реєстрі лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню. Також вони обов’язково мають забезпечити безперервну наявність та реалізацію асортименту лікарських засобів, що підлягають повному відшкодуванню, та додатково тих, що підлягають частковому відшкодуванню, у кількості щонайменше 2 торгових назв у кожній групі міжнародних непатентованих назв. При цьому необхідно буде вести електронний облік відпущених лікарських засобів.

 

Стосовно відповідальності сторін, то Типовим договором про відшкодування витрат передбачено, що в разі несплати розпорядниками бюд­жетних коштів відшкодування понесених аптечними закладами витрат у зазначений термін вони сплачуватимуть додатково пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ), що діяла на момент прострочення, від розміру несплаченої суми за кожен день прострочення (згідно з інформацією, розміщеною на сайті НБУ, з 3 березня така ставка становить 14%). При цьому в разі прострочення виплат протягом місяця аптечні заклади звільняються від виконання умов Типового договору про відшкодування витрат, про що вони повин­ні будуть повідомити розпорядників бюджетних коштів. Однак сторони звільнятимуться від відповідальності, якщо невиконання умов договору зумовлене настанням обставин непереборної сили (форс-мажору).

 

Вартість лікарських засобів, відпущених суб’єктом господарювання з порушенням вимог нормативно-правових актів, не відшкодовуватиметься.

 

 

Роз’яснення щодо запровадження оновленого Національного переліку основних лікарських засобів

1 липня 2017 року набула чинності постанова Кабінету міністрів України від 16 березня 2017 р. №180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка затвердила нову редакцію Національного переліку основних лікарських засобів.

 

Screenshot_6

 

До оновленого Національного переліку ввійшли лише якісні, ефективні та безпечні препарати, які необхідні для забезпечення першочергових потреб медичної допомоги пацієнтам в закладах охорони здоров'я для лікування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

 

При цьому вимоги постанови КМУ №180 не поширюються на випадки, у яких не здійснюється витрачання бюджетних коштів. Зокрема, в процесі роздрібної реалізації лікарських засобів через аптечні заклади, коли купівля препаратів здійснюється за кошти громадян.

 

Таким чином, лікарі не обмежені Національним переліком при виписуванні рецептів своїм пацієнтам. Виключення становить відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування, що здійснюється безоплатно та на пільгових умовах у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303 (розповсюджується виключно на лікарські засоби, включені до Національного переліку).

Постанова КМУ №180 встановлює, що з 1 липня заклади та установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, повинні проводити закупівлі відповідно до оновленого Національного переліку. Постанова КМУ від 5 вересня 1996 року №1071 «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету», відповідно до якої до цього часу здійснювались державні закупівлі, втратила чинність.



Вимога про закупівлю лікарських засобів з Національного переліку не поширюється на централізовані закупівлі препаратів у тому числі по орфанних захворюваннях, які здійснюються через спеціалізовані міжнародні організації Міністерством охорони здоров'я України, а також до 1 січня 2019 року не поширюється на дію пілотного проекту по реімбурсації препаратів інсуліну.



Постановою КМУ №180 встановлено, що після задоволення 100% потреби в лікарських засобах, включених до Національного переліку, замовниками зможуть закуповуватись лікарські засоби, не включені до Національного переліку. При цьому перевага має віддаватись препаратам, включеним до галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я. Тобто, покриття потреб закладів охорони здоров'я в препаратах, що не увійшли до Національного переліку, буде здійснюватися за самостійним рішенням замовників після закупівлі 100% своєї потреби.



З метою завершення замовниками всіх тендерних процедур Уряд 4 липня 2017 р. ухвалив постанову КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333», якою передбачається:



  1. Перенесення на 1 вересня 2017 р. дати, з якої заклади і установи охорони здоров'я, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, повинні розпочати здійснювати державні закупівлі зареєстрованих в Україні лікарських засобів, включених до Національного переліку.

  2. Відстрочка до 1 січня 2018 р. введення в дію положення стосовно зобов'язання замовників першочергово задовольняти в повному обсязі потребу в зареєстрованих лікарських засобах, включених до Національного переліку.

  3. Процедури закупівлі лікарських засобів, зареєстрованих в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, що розпочаті замовниками до 1 вересня 2017 р., завершуються відповідно до порядку та вимог, що діяли до цієї дати. Тобто, в цей період зможуть закуповуватись будь які зареєстровані в Україні препарати.



Найближчим часом зазначена постанова КМУ набуде чинності.