Управління охорони здоров'я

виконкому Криворізької міської ради

Cпрощено порядок акредитації медичних закладів

Кабінет міністрів України спростив порядок проходження медустановами акредитації. Відповідну постанову уряд затвердив у середу.

Кабмин упростил порядок аккредитации медицинских учрежденийЗгідно з постановою, тепер медустанови зможуть пройти акредитацію через рік після отримання ними ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики, виробництва, торгівлі або імпорту лікарських засобів замість двох років, як це було раніше.

Кабмін, крім того, дозволив переоформляти бланк акредитаційного сертифікату реорганізувати медустановам без проходження позачергової акредитації. Також з переліку обов’язкових для акредитації документів виключений звіт про лікувальну роботу або фармвиробництво за три роки.

 

Відповідні зміни дозволять спростити проходження акредитації, переоформлення акредитаційного сертифікату, а також скоротити час підготовки необхідних документів.

Українців попереджають про спалах алергії

За даними Європейської аероалергенної мережі.

Певну небезпеку для жителів південних міст України становитимуть спори грибів: дерев-продуцентів алергенного пилку тут майже немає, проте, температура до +12 градусів, що очікується у Одесі, Миколаєві, Херсоні, стимулюватиме викид у повітря спор грибів, у тому числі – алергенної альтернарії.

 

 

Є ризик підвищення концентрацій спор і у Кривому Розі та Запоріжжі.

(більше…)

Як знайти необхідну інформацію про сімейного лікаря, терапевта, педіатра або медзаклад первинки

Національна служба здоров’я України опублікувала на своєму сайті відкриті дані про те, як працює первинна ланка медицини після трансформації.

Пацієнти, медики та керівники закладів первинної медичної допомоги, представники місцевої влади відтепер зможуть знайти багато корисної інформації — від мапи медзакладів до вікової структури пацієнтів того чи іншого медзакладу. Дані у відкритому доступі на сайті Національної служби здоров’я України (НСЗУ) за посиланням: https://goo.gl/6hr4uk

Оновлення даних буде відбуватися раз на місяць. Розповідаємо, яку корисну інформацію можна знайти.

Інформація для пацієнтів

Пацієнт може знайти зручний для себе заклад, де працює сімейний лікар, терапевт або педіатр. Наприклад, ви шукаєте медзаклад біля дому або роботи. Можливо, для батьків важливо підписати декларацію дитині з педіатром, який знаходиться поряд з дитячим садочком. Або вам принципово отримувати послуги в приватних закладах, тож ви можете перевірити, які саме приватники уклали договір з НСЗУ та чи зручно вам до них буде їздити. Тепер ця інформація в повному обсязі відображається на карті за посиланням. Там же пацієнт може знайти контакти закладу — адресу та номер телефону.

 У дешборді реалізували довгоочікувану можливість дізнатися про свого лікаря більше. У системі відображаються всі лікарі, у яких є хоча б одна декларація. Ви можете перевірити, чи обраний вами лікар може ще брати пацієнтів.

Для лікарів

Лікар може перевірити, скільки у нього пацієнтів, вікову структуру своїх пацієнтів та розмежування за статтю. Також сімейні лікарі, терапевти та педіатри можуть відслідковувати, чи має їх медичний заклад контракт з НСЗУ.

Для керівників медзакладів

Керівники медзакладів первинки можуть відслідковувати всі необхідні дані щодо своїх закладів: кількість декларацій у лікарів їхнього закладу, тенденцію підписання декларацій у своєму закладі.

Крім того, можна проаналізувати конкурентне середовище в своєму регіоні. Наприклад, відслідкувати, скільки лікарів відкрили власну приватну практику за останній місяць та спрогнозувати можливий відтік пацієнтів. Також вони можуть співставити кількість лікарів і декларацій у закладах поблизу, або у тих, які працюють у подібних умовах і оцінити потенціал свого закладу.

Для органів місцевої влади та ДОЗ

Для тих, хто планує розвиток системи здоров’я області, району, міста, села чи ОТГ, система надає великі можливості для аналізу статистичних даних. Для стратегічного планування, наприклад, важливо визначити необхідну кількість лікарів та молодшого медперсоналу на певних територіях чи в закладах, їхню спеціалізація. Є можливість планувати кампанії із заохочення стежити за своїм здоров’ям, відстежуючи, представники яких вікових груп найменше обрали своїх лікарів.

Також цей інструмент дозволяє вирішувати тактичні задачі. Наприклад, керівництво району може заохотити фахівця перейти з одного закладу до іншого, побачивши, де менше декларацій припадає на одного лікаря. Крім цього, представники місцевої влади можуть побачити цілісну картину щодо укладання договорів закладами з Національною службою здоров’я.

Системні зміни для якісних медичних лабораторій

Подальші кроки змін у лабораторній медицині, що забезпечать безпеку пацієнтів, обговорюють на VII конференції «Розбудова системи забезпечення якості клінічних лабораторних досліджень в Україні». Захід проходить 12-13 березня.

“Нова модель охорони здоров’я, яку ми будуємо, стає все більше і більше зрозумілою та реальною. Дуже важливо, щоб у новій моделі всі напрямки охорони здоров’я рухалися до нового рівня якісного обслуговування та сучасних вимог європейського рівня. Лабораторна медицина є однією з важливих складових охорони здоров’я. Адже вона дозволяє діагностувати захворювання, здійснювати моніторинг ефективності обраного лікування, попереджувати недуги та їх ускладнення”, – зазначив заступник міністра охорони здоров’я України Роман Ілик.

Щороку в Україні близько 2,5 тисяч медичних лабораторій проводять понад 650 мільйонів лабораторних досліджень, що стають основою для прийняття рішення лікарем щодо лікування, профілактики та подальшої діагностики стану здоров’я пацієнта.

Учасники Конференції – заступник Міністра охорони здоров’я України Роман Ілик, представники американської спілки клінічних патологів, спеціалісти з Німеччини, ОАЕ, США, Білорусі в галузях клінічної хімії, імунохімії, гематології, мікробіології, лабораторної генетики, лабораторної аналітики, понад 500 фахівців лабораторної медицини з усіх регіонів України, серед яких ті, що брали участь в Програмах зовнішньої оцінки якості клінічних лабораторних досліджень (МПР), програмах перевірки кваліфікації, та члени Асоціації забезпечення якості лабораторної медицини.

Обмін досвідом між українськими та іноземними спеціалістами дасть змогу сформувати:

  • порядок підготовки медичних лабораторій в Україні до акредитації на відповідність стандарту ДСТУ ЕN ISO 15189:2015
  • стратегія планування та управління якістю клінічних лабораторних досліджень
  • подальші шляхи розбудови системи забезпечення якості клінічних лабораторних досліджень в Україні.

За результатами роботи буде прийнята Резолюція Конференції.

За останні 10 років на шляху до гармонізації українських вимог з європейськими та міжнародними стандартами якості були зроблені значні кроки:

  • Маємо чинний дороговказ – Концепцію системи менеджменту якості в медичних лабораторіях України.
  • Оновлені державні стандарти щодо якості та компетентності медичних лабораторій відповідно європейських та міжнародних стандартів (з 2016 року).
  • Державну систему зовнішньої оцінки якості клінічних лабораторних досліджень – Програму перевірки професійного рівня (МПР).
  • Мережу референтних центрів та лабораторій, яка нині удосконалюється.
  • Українську школу менеджменту якості лабораторної медицини та групу національних тренерів з питань розбудови системи якості лабораторних досліджень.

Водночас незважаючи на значні досягнення в стандартах та контролі за якістю лабораторних досліджень, близько 8% результатів діагностики, перевірених МПР, на сьогодні й досі залишаються незадовільними. Під час конференції учасники детально проаналізують усі помилки за кожним із напрямів лабораторних досліджень та спільно з міжнародними експертами виокремлять чіткі рекомендації для їх уникнення.

МОЗ України спільно з Асоціацією забезпечення якості лабораторної медицини продовжуватиме свою роботу над розбудовою системи менеджменту якості в лабораторній медицині.

Новий підхід до медичної науки: від фінансування ставок до цільової підтримки інноваційних проектів

У 2019 році відбудеться перехід до  принципово нового фінансування медичної науки в Україні. Замість фінансування ставок, буде здійснюватися цільове фінансування інноваційних наукових проектів. Це дозволить розкрити і підтримати справжній потенціал української медичної науки.

Для інтеграції української науки у світовий дослідницький простір та для ефективного використання фінансових ресурсів фінансування медичної науки переходить на грантовий принцип, за яким відбиратимуться найсильніші заявки дослідницьких команд, а проекти будуть орієнтовані на конкретний результат.

З метою переходу на нову систему фінансування установи та заклади, що знаходяться у підпорядкуванні МОЗ України, до 31 серпня проведуть реорганізацію. Відбір та фінансування наукових проектів здійснюватиме Національний фонд досліджень – незалежний цільовий державний фонд, основною метою якого є підтримка наукових досліджень та розробок. До його складу входять видатні вчені, які мають вагомі наукові здобутки та довіру в науковому середовищі. Передача таких повноважень фонду – це:

  • унеможливлення корупції під час процесу відбору проектів наукових досліджень;
  • незалежна експертиза грантових заявок (peer review) за участі вчених з усього світу;
  • відбір найякісніших проектів, що сприятимуть росту медичного наукового потенціалу України;
  • додаткові можливості фінансування для медичних наукових установ. Крім грошей, що будуть передані від МОЗ України для медичної науки, фонд також має окреме фінансування загалом на наукові розробки. Установи і заклади, що зараз знаходяться у сфері управління МОЗ України, зможуть подавати проекти до фонду та на конкурентних засадах здобувати додаткові кошти можуть на свої наукові медичні дослідження.

Крім того, реорганізація науково-дослідних закладів медичної науки  дозволить їхнім колективам науковців брати участь у конкурсах на фінансування за конкурентним грантовим принципом не лише від Національного фонду досліджень, але і від міжнародних фондів і організацій.

 

Переваги нового принципу фінансування для медичної науки:

  • ефективне використання коштів платників податків;
  • орієнтація на кінцевий результат, тобто інноваційні відкриття, що визнаються на міжнародному рівні та публікуються у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science та/або Scopus та мають імпакт-фактор;
  • інтеграція української медичної науки у світову науку через публікації в наукових виданнях, що високо цінуються за кордоном;
  • peer review грантових заявок вченими з усього світу;
  • можливість брати участь у міжнародних конкурсах на гранти;
  • розширення кола науковців, які здійснюють дослідження у сфері охорони здоров’я, адже подавати грантові заявки в майбутньому зможуть не лише установи, підпорядковані МОЗ України.

Як і коли заклади і установи перейдуть на нову систему:

  1. До 19 березня 2019 року заклади мають надіслати до МОЗ України  пропозиції щодо реорганізації.
  2. До 31 серпня 2019 року заклади мають повністю завершити процес  реорганізації. Це також час для налагодження співробітництва як з українськими, так і закордонними установами/організаціями та бізнесом.
  3. Влітку 2019 року відбудеться конкурс вже за новими умовами для фінансування науково-дослідних робіт з вересня по грудень 2019 року.
  4. Влітку 2019 року також відбудеться конкурс на фінансування дослідницьких проектів на 2020 рік.

Також установи можуть подавати заявки на грантове фінансування до міжнародних організацій, а молоді вчені додаткового можуть  подати заявки до Фонду Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді (у 2019 році на ці цілі передбачено 1 млрд гривень).

 

ЧОМУ ПОТРІБНІ ЗМІНИ У МЕДИЧНІ НАУЦІ?

Наукові відкриття в медицині можуть кардинально трансформувати систему надання медичних послуг, допомогти зберегти та продовжити життя пацієнта. Нинішній принцип фінансування науково-дослідних робіт в Україні не орієнтований на результат: державні кошти йдуть не на наукові розробки, а на фінансування ставок.

Є низка важливих критеріїв, що свідчать про науковий результат, наприклад,  публікації у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science або Scopus, отримані міжнародні гранти, участь у міжнародних конференціях за кордоном, міжнародна співпраця, міжнародні патенти, практичне впровадження результатів наукової діяльності. Проте в Україні не враховується жоден з цих критеріїв як обов’язковий для отримання фінансування науково-дослідних робіт.

Принцип грантового фінансування та орієнтація на науковий результат вже давно діє у багатьох розвинених країнах. Наприклад, в США більше ніж 80% досліджень  є прикладними і орієнтовані на практичні цілі, решта припадає на фундаментальні дослідження, що спрямовані на отримання нових знань. Наукові проекти в США фінансуються за рейтинговою системою і мають два основні критерії «Intellectual Merit» і «Broader Impacts». «Intellectual Merit»  – це критерій інтелектуальної заслуги, що охоплює потенціал для поглиблення знань. «Broader Impacts» – критерій більш широкого впливу, що охоплює потенціал для суспільства та сприяє досягненню конкретних, бажаних наслідків для суспільства.

В Україні досі це працювало інакше.  Колективи науковців подавали заявки на фінансування науково-дослідних робіт, а комісія МОЗ України оцінювала та відбирала такі заявки. Відповідно до поточного підходу до фінансування кошти виділяються на відібрані теми  відповідно до штатного розпису закладів. В основному ці кошти йдуть на фінансування ставок оплати праці, а не на обладнання, реактиви чи цільові дослідження. Тобто зараз науковець, який не має жодної публікації у журналі з імпакт-фактором (фактор, який свідчить про впливовість), та науковець, який має визнання на міжнародному рівні і такі публікації, отримують однакову зарплату. Також є установи, що мають невелику кількість публікацій, а отримують більше фінансування ніж ті, які мають кращий науковий результат, тільки через те, що у перших більша чисельність працівників згідно зі штатним розписом. Наприклад, Український центр науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи за останні 3 роки має 0 публікацій, що індексуються наукометричними базами Web of Science та Scopus, Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров’я  України» за останні 3 роки має 2 таких публікації, Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України – 3. Водночас Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика має 243 публікації за 2016-2018 (131 – Web of Science та 112 – Scopus), Львівський національний медичний університет – 345, а Вінницький національний медичний університет – 420 публікацій (259 – Web of Science та 161 – Scopus). Незважаючи на їхню результативність, ці установи за теперішньої системою фінансування отримують кошти відповідно до їхнього штатного розпису.

Наразі  існує 37 установ, що знаходяться в сфері управління МОЗ України, з них 20 науково-дослідних установ, 14 закладів вищої освіти та 3 заклади післядипломної освіти, що отримують кошти для проведення наукових досліджень. Відповідно до штатного розпису МОЗ України фінансує приблизно 829 ставок за бюджетною програмою 2301020. Така система не стимулює науковців до здійснення інноваційних відкриттів та є неефективною.

За світовим рейтингом якості досліджень в медичній науці за 2017 рік Україна на 65 місці з 226 країн, на 64 місці Болгарія, а на 66 – Гана.  В України за 2017 рік 891 медична наукова публікація та індекс Гірша 135, в той час як сусідня Польща з принципом грантового фінансуванням на 21 місці і з індексом Гірша 356. Індекс Гірша – це показник цитованості наукових публікацій, який свідчить про впливовість та авторитетність автора та його наукової праці відповідно.

(більше…)

Діагноз “глаукома” – не привід для відчаю та паніки

Серед усіх офтальмологічних захворювань глаукома є найпідступнішою. Оскільки перебіг захворювання на початкових стадіях, як правило, має безсимптомний характер, у розвинених країнах половина, а в країнах, що розвиваються, 90% хворих не підозрюють про наявність у них цієї недуги.

  • За даними ВООЗ 105 млн осіб у світі хворі на глаукому. В найближчі 10 років їх кількість збільшиться ще на 10млн.
  • У Європі на глаукому припадає 12% усіх випадків сліпоти.
  • В Україні та в Кривому Розі фіксуємо зростання динаміки захворюваності на глаукому. Щороку в Україні з’являється 25 тис. нових випадків.
  • У Кривому Розі станом на початок 2019р. на диспансерному обліку перебувало 3180 осіб з цим захворюванням (у 2018р. – 2813 осіб).   У 2018 році в Кривому Розі  при профілактичних оглядах  було оглянуто 99025 осіб та виявлено 48  хворих на глаукому. Взагалі за рік вперше вивлено 237 осіб , усього по місту зареєстровано 4560 хворих на глаукому.
  • В Україні серед первинних інвалідів найтяжчу інвалідність мають інваліди на глаукому (I гр. – 36,7%, II гр. – 14,8.
  • 50% сліпоти – патологія сітківки ока.
  • 84% порушень зору припадає на людей похилого віку.

Всесвітній тиждень глаукоми в березні 2019р. є спільною ініціативою Всесвітньої асоціації глаукоми та Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою.

(більше…)

Що таке орфанні хвороби і як змінюється доступ до лікування

Щороку в останній день лютого у світі відзначають День орфанних (рідкісних) захворювань. У 2008 році Україна стала однією з перших країн, яка підтримала цю подію та досі продовжує бути офіційним партнером європейської організації EURORDIS. В цей день проведено прес-конференцію провідних фахівців Криворізького міжобласного центр медичної генетики та пренатальної діагностики для міських ЗМІ.

“Орфанні хвороби — це вроджені або набуті захворювання, які трапляються вкрай рідко — рідше ніж один випадок на 2000 населення країни, – пояснив головний лікар центру, д.м.н., головний експерт УОЗ з пренатальної медицини Микола Веропотвелян. 80% цих захворювань генетично обумовлені. До їх числа входять не лише генетичні захворювання, а й деякі вади розвитку, імунні та онкологічні хвороби”. Вони не лише мають тяжкий хронічний перебіг, але й супроводжуються зниженням якості та скороченням тривалості життя пацієнтів. Такі люди зазвичай потребують дороговартісного, безперервного та пожиттєвого лікування. Більшість орфанних захворювань діагностують у ранньому віці, у 35% випадків вони стають причиною смерті малюків до року, у 10% — дітей у віці до 5 років, у 12% – у віці від 5 до 15 років.

Європейський комітет експертів із рідкісних захворювань у світі визнає до 8 тисяч нозологій, однак лише 250 з них мають свій шифр у Міжнародній класифікації хвороб. В Україні затверджено 275 нозологій. Зараз у Кривому Розі працюють державні та міські програми  по чотирьом рідкісним захворюванням: фенілкетонурії, гіпотеріозу, муковісцидозу та адрено-генітальному синдрому. Так місцевий бюджет на протязі 5 років виділяє кошти на  лікування та забезпечення спеціальним харчування  дітей з фенілкетонурією. Завдяки цьому такі діти нормально розвиваються, досягають великих успіхів. Про ці неабиякі досягнення з гордістю розповідала генетик-педіатр, керівник консультаційного відділу центру Тамара Нетребко.

У Криворізькому центрі медичної діагностики та пренатальної діагностики проводять скринінг сухої крові немовлят на 4 рідкісні хвороби.

Цього року, завдяки збільшенню фінансування на 340 млн грн, на державні закупівлі ліків і медвиробів для пацієнтів з орфанними хворобами виділено 1,8 млрд грн. Це дасть можливість закуповувати лікарські засоби та медичні вироби для пацієнтів із орфанними захворюваннями за 16 напрямками. Серед них — муковісцидоз, первинні імунодефіцити, хвороба Гоше, хвороба Помпе, тирозинемія, фенілкетонурія, мукополісахаридоз, легенева артеріальна гіпертензія, бульозний епідермоліз та інші.

На закупівлю препаратів лікування рідкісних захворювань держава витрачає більше чверті (27%) усіх коштів державного бюджету, виділених для закупівлі ліків та медичних виробів. Завдяки ефективним закупівлям через міжнародні організації та плануванню, що постійно удосконалюється, щороку вдається закупити більше препаратів для орфанних хворих.

Планується, що цього року пацієнти з фенілкетонурією (діти до 3 років), ідіопатичною сімейною дистонією та мукополісахаридозом будуть забезпечені необхідним лікуванням на 100% від потреби, яку декларували регіони. Також у бюджеті на 2019 рік вперше виділено кошти для дорослих з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА) і первинними імунодефіцитами (ПІД). Раніше пацієнти з цими діагнозами забезпечувалися лікуванням лише до 18 років.

Пацієнтам з рідкісними захворюваннями можна жити повноцінним життям але лише за підтримки держави.

Підсумкова нарада медиків

Поповнення в комунальній власності міста обговорили на засіданні міської медичної ради. Ремонт та оснащення лікарень, фінансування міських програм, демографічні показники минулого року. сімейної медицини.

 

У планах капремонта – закупівля сучасного медобладнання для другої міської лікарні, реконструкція лікарні №10 та одного з корпусів інфекційної лікарні. Серед першочергових завдань – відкриття нових амбулаторій

 

(більше…)

Графік роботи пересувних флюорографів нв березень

Відповідно до Указу Президента України від 22.03.2002 №290/2002 «Про Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз», з метою активізації діяльності щодо запобігання виникненню і поширенню захворювання на туберкульоз у Кривому Розі 01.03.2019 по 31.03.2019 буде проводитися місячник боротьби з туберкульозом.

Похожее изображение

      Графік роботи та плани виїздів пересувних флюорографів

Перша машина (державний номер АЕ 29-55 ВС)

01-02-03.03.19р.   –   ринок «165 кв.» вул. Женевська 173 кв.

06-07-09-10.03.19р. – ринок «Зарічний» вул. Десантна, мкр. 4й Зарічний

(більше…)

Конференція медсестер

21 лютого на базі першого міського клінічного пологового будинку управління охорони здоров’я Криворізької міської ради провело конференцію фельдшерів і медичних сестер міста з актуальних питань епідеміології.
Розгорнуту характеристику епідситуації в Кривому Розі щодо грипу, кору та гострих респіраторно-вірусних інфекцій дала лікар-епідеміолог Раїса Тітова. Характеризуючи спалах кору, вона повідомила, що в поточному році в Дніпропетровській області зареєстровано 997 випадків кору, третину з них – 370 – у Кривому Розі. Біля 54 тис. українців торік перехворіли на кір. У 2019 році вже зареєстровано 18 тис. випадків, з них 7 – летальних. В Кривому Розі вже цього року 25 осіб захворіли на кір. Єдиним захистом від дуже вірулентного та контагіозного вірусу кору є вакцинація. Станом на 01.02.2019р. в нашому місті було понад 7 тис. доз якісної вакцини від кору американського та бельгійського виробництва.

Епідемії грипу наразі в Кривому Розі немає. Розрахований на базі багаторічних спостережень епідпоріг для цього тижня року в нашому місті – 785,18 випадків захворювання на грип та ГРВІ на 100 тис. населення не перевищено. Зареєстровано 5016 випадків захворювань.

Зважаючи на прогнози метеорологів очікувані холоди наприкінці лютого та в березні можуть спровокувати другу хвилю підйому захворюваності. Актуальними залишаються такі штами вірусу грипу: Мічіган, Гонконг, Колорадо.

План проведення профілактичних щеплень від грипу по місту – 6800, виконано 6652 щеплення.